Трагічна загибель від кулі вбивці української мовознавиці Ірини Фаріон сколихнула ледь не всіх українців, незалежно від того, як вони ставились до неї за її життя. А це були і її палкі прихильники, і не менш палкі противники. Непростими були і її стосунки і з міською владою, і навіть з керівництвом Львівської політехніки, де незадовго до її смерті Ірини Фаріон були змушені поновити на посаді професора за рішенням суду. Про загибель Ірини Фаріон згадував в одному із своїх звернень і Президент України. Але тепер чимало Українців очікують від нього наступного кроку – присвоєння їй найвищого звання – Героя України (посмертно). Принаймні відповідна петиція вже зареєстрована на сайті КМУ і станом на 11 год. 3 вересня вона набрала 24390 підписів, при цьому в запасі є ще 51 день. Автором цієї петиції став львів янин Михайло Шевелюк, засновник Школи Гостинності, PhD з культурології, Експерт ресторанного сервісу. Отож ми познайомились з паном Михайлом, щоб дізнатись про мотиви його ініціативи і як він планує діяти після того, як петиція набере необхідний мінімум голосів.
Пане Михайле, а ви були знайомі за життя з Іриною Фаріон? Що вас спонукало виступити з ініціативою про присвоєння їй звання Героя України?
Ми познайомились з Іриною Фаріон у 2014 році. Я тоді працював кельнером в одному з закладів Львова. Тоді в нас відбувався виступ Ореста Лютого «Лагідна і сувора українізація». Вона прийшла на цей виступ до нас. Був аншлаг, і я мав за честь обслуговувати її столик. У мене тоді була одна з її книг, і я попросив підписати її. Вона тоді написала «Михайлові за чарівний трунок». Я це слово довго шукав, поки зрозумів, що це – напій. Вона тоді мене зацікавила. Згодом проводила великий проєкт у Львівській політехніці «Від книги до мети», про що ми теж згадали, обгрунтовуючи нашу петицію. На цей проєкт приходила молодь, однак небагато. У мене є свій канал про ресторанну справу, де я також записую інтерв ю з різними видатними особистостями, зокрема про бойківську культуру, плануємо про лемківську культуру. І з пані Іриною ми тоді записали таке відео про українських меценатів, бізнесменів, націоналістів. Адже ніхто не говорить про них, як підприємців. Також говорили про українську гостинність. Потім кілька разів бачились на кількох заходах. Зараз я пишу книгу про гостинність і вона погодилась бути її редактором. Дуже шкода, що не встигла. Ми підтримували контакт, спілкувались, за кілька днів до вбивства, вона привітала мене з днем народження. Вона мала велику енергію, що захоплювала.
А ви раніше мали досвід написання петицій, чи це ваш перший досвід звернення до влади?
Це мій перший досвід реєстрації петиції. Ми з командою готували її, хочу назвати моїх колег: Станіслав Скачко, Оксана та Олена Гуменюк, Йосиф Ситник, Катерина Мосієнко, Остап Возний, Орина Іванцова, Назар Федун, Ілона Кас, Кирило Татарінов, Олександр Музичко, Наталія Донець, Ольга Полюга, Тетяна Олійник, я був реєстратором петиції. Ми в один день зареєстрували дві петиції – на сайті Президента України та на сайті КМУ. Однак мені прийшла відповідь, що це питання не входить до компетенції ОП, тому рекомендували подавати через обласні ради, КМУ, тож ми вже працюватимемо в тому напрямку. На сайті КМУ петиція вже майже набрала необхідну кількість підписів, тож можна буде переходити до наступних дій.
Трохи дивно, бо на День Незалежності Зеленський вручав цю нагороду багатьом видатним українцям. То я так виходить?
Мені пояснили у відповіді, що Президент надасть звання Героя України, якщо буде подання від інших органів влади. Також вже є звернення Львівської обласної ради. Власне на 40-й день від її відходу у вічність на будинку, де вона мешкала встановили меморіальну таблицю. І я собі ставлю питання – чи всім українським діячам на 40-й день після смерті ставлять меморіальну таблицю? І тому я думаю, що запит суспільства буде задоволений. Але таке вшанування Ірини Фаріон, і перейменування вулиці, й інші заходи слід робити не лише у Львові чи Івано-Франківську. Адже Ірина Фаріон із своїми книгами об їздила чимало українських міст, це була людина загальноукраїнського масштабу.
Однак побутує думка, що саме звання Героя України було суттєво дискредитовано, тим, що його часто давали доволі сумнівним особам, як Фіма Звягільський, Юрій Бойко чи іншим відвертим колаборантам і зрадникам?
Щодо Звягільського, він просив, як найстаріший депутат дозволити йому інавгураційну промову зробити російською. І тоді Олег Тягнибок запропонував звернутись до Ірини Фаріон. Вона запропонувала йому написати текст промови українською. Він сказав, що не зможе говорити українською все одно. І коли Звягільський все ж почав виступ російською, то пані Ірина почала кричати: «українська!». Вона не компромісила зі совістю та з виборцями. У її поглядах не було сірого, тільки чорне і біле. Що цікаво, за кілька днів під час голосування за визнання упівцівців героями України з усіх регіоналів «за» проголосував один Звягільський. Але у ВРУ вже зареєстровано проєкт Закону, який позбавить звання Героя усіх, хто його не заслужив.
Якщо продовжити тему меморіалізації, йдеться про перейменування однієї з вулиць Львова на її честь. Вочевидь певні заходи варто зробити в Львівській політехніці. Однак у неї були складні стосунки і з міським головою Андрієм Садовим, і з ректором Політехніки Юрієм Бобалом. Чи не буде тут якихось перешкод?
Вона просто говорила правду, вона не була з ними посварена. Вулицю перейменують, і не тільки у Львові. У Політехніці до 40-н у головному корпусі був Стіл пам яті. Щодо вулиці – поки-що обговорюють яку саме вулицю слід перейменувати. Будуть інші заходи на її честь.
Якщо все ж петиція не буде задоволена, що робитимете?
Фаріон буде героєм України, як не при цій владі, то при наступній.
Розмовляв Олександр Сирцов