Ігор Гавришкевич
Наші художники на засадах Скульптурної фабририки не даремно створили проект “Центр мистецьких проектів ім.А. Шептицького” у якому також буде великий формат Аrt-терапії для реабілітації ВОЇНІВ ЗСУ та найбільш постраждалих українських біженців.
Але деякі практичні результати ми вже побачили ще раніше, де в одній із ребіліатаційних лікарень селища Брюховичі що біля м. Львова відомий український художник Орест Скоп вирішив трохи помалювати, бо проходив свою програму відновлення після інфаркту.
За процесом творіння на полотні його чергового “Кобзаря”пильно спостерігав воїн ЗСУ Олександр Коваль, що втратив мову через важку травму на фронті. Було видно, що Він явно захопився, але довго мовчки спостерігав за тим процесом. Художник не знаючи причини мовчання дивувався. Адже так ще ніколи не було. Тому згодом із власної любові до української Історії почав розповідати Воїну про все, що знав про наших українських кобзарів і про їх долю у часи “совкової” московської влади.
У цей час надійшла лікар, яка була здивована тим, що її пацієнт Воїн, спостерігаючи за тим, як твориться картина- раптово заговорив до знаменитого художника.
Знаю, що схожі взаємодії з мистецтвом у дуже багатьох випадках позитивно впливають на організм тих, хто потребує допомоги.
Сьогодні таке можна було побачити у реабілітаційному закладі “Галичина”. Тут відбулася мистецька акція з певного підсумку такої Аrt-терапії для реабілітації воїнів ЗСУ. З огляду на побачене – результат вийшов позитивно – вражаючий. До нього до певної міри була причетна – завідувачка відділу реставрації музею історії релігії – відома мисткиня Марія Боньковська. Та найголовнішу роль відіграли волонтерки- художниці: реставратори Оксана Гірняк і Лідія Григель. Вони не тільки провели для воїнів повний формат Art-терапії із живопису, але й за сприяння керівників закладу, юних, а також відомих артистів Львівської філармонії влаштували для присутніх Воїнів справжнє свято.
