Спочатку Ковід-19, а згодом довготривала війна – все це вдарило не лише по наших прифронтових територіях, окупованих містах та селах, а й по українській культурі, зокрема по наших музеях, особливо тих, які розташовані не у великих містах, а невеликих містечках. Особливо, якщо вони ще й втратили статус районного центру. Одним з таких музеїв є комунальна установа Бродівський історико-краєзнавчий музей. Про це й говоримо з його директором Василем Стрільчуком.
Отже як виживає невеликий регіональний музей у такий період, як це вплинуло на вашу діяльність?
Стало набагато складніше працювати за всіма показниками – гірше з відвідуваністю, з прогнозованістю заходів, складно планувати масові заходи. Є суттєве скорочення кількості відвідувачів. Броди втратили статус районного центру. Зараз основна цільова аудиторія – школярі. Тішимось, що Нова українська школа передбачає знайомство дітей з музеєм. І саме в цьому плані намагаємось провадити свою діяльність. Щороку ми проводимо краєзнавчу конференцію та підтримуємо цю традицію. Конференція наша «Брідщина на межі Галичини та Волині», її підтримує міська рада, наші засновники, адже ми є комунальним закладом. До цієї конференції намагаємось видавати збірники матеріалів. Зараз вона не така чисельна, як до війни, бо не всі можуть приїхати на неї, є ряд науковців, які перебувають у ЗСУ, дехто виїхав за кордон. Однак цього року виьпустили черговий збірник матеріалів конференції. Проводимо заходи в онлайн-режимі.
Після того, як ви перейшли у підпорядкування міста, як змінилась ситуація для музею, як змінився ваш бюджет?
Фінансування не зменшилось, але зараз маємо трохи менший штат.. Але підтрика з боку міста є, міська рада нам передала додаткові прлиміщення, оскільки маємо брак площ. Тож коли з явились можливості розширити музей, то передали нові приміщення. Зараз потроху їх облаштовуємо, робота йде повільно, але загалом підтримка діяльності є, першочергові витрати забезпечені.
Ви сказали, що відвідуваність музею за період пандемії та війни скоротилась, фактично до школярів.
Якщо говорити у відсотках, то на третину. Раніше все ж були туристи, які приїжджали до Бродів, в тому числі з-за кордону. Головна принада Бродів для іноземців – це батьківщина Йозефа Рота – австрійського письменника єврейського походження, відповідно у Бродах ж велика єврейська спадщина, адже у місті була велика єврейська громада. Також на вихідні розвивався внутрішній туризм – все ж Броди мають зручне розташування та трасі Київ – Львів. Люди приїжджали, вивчали історію України. Також зараз зменшилась кількість школярів. Також вплинув новий адміністративний поділ, тож не кожна сусідня громада має можливість сюди приїжджати. У нас непогана інфтраструктура в місті, є готелі, але все ж відвідувачів стало менше. Чимало іноземних туристів відвідували Броди транзитом – гімназія, в якій навчався Йозеф Рот, синагога, єврейський цвинтар, можливо обід і далі їдуть чи то на Львів, чи на Чернівці. Зараз навіть цього майже.
Якщо говорити про поповнення колекції – це експедиції, подарунки, чи можливо щось вдається навіть купувати?
Є по різному. Деколи експонати дарують. Експедиції зараз практично не провадяться, десь з 2017 року. Це були експедиції, які організовував Львівський національний університет імені Івана Франка під керівництвом нині доктора історичних наук Ярослава Онищука, він проводив розкопки на околиці Бродів. Після опрацювання знахідки передавались нам. Іноді люди передають сімейні реліквії. Бувають навіть дуже цінні, як, наприклад, недавній дар фотографії 1907 року з викладачами Бродівської гімназії. Трапляються випадкові знахідки під час земляних робіт. Наприклад мешканець Бродів під час оранки городу знайшов унікальну фібулу – це металева застібка, яка виконувала роль прикраси. Її описав та ввів в науковий обіг той же Ярослав Онищук. Якщо є можливість, то деякі експонати ми викупвуємо гна інтернет-аукціонах, але це за рахунок коштів спонсорів та меценатів музею. Наприклад нам допомагає Кондитерська Ірини Мацвейко, вони неодноразово нам допомагали викуповувати різноманітні раритети з аукціонів. Цього року допомогли нам придбати 5 поштівок з видами Бродів. Пан Ярослав нам подарував колекцію австрійських бонів, він колись їх збирав. Є група «Броди, історія у фото» також нам допомагає викуповувати окремі експонати – хто скільки млже – по 50, 100 гривень допомагає. А був донат і 500 гривень. Є родинні колекції. Також під час будівельних робіт робимо краєзнавчий нагляд і знаходимо деякі речі – зараз їх опрацьовуємо, робимо ремтаврацію – цим займається три людини в музеї.
Розмовляв Олександр Сирцов
