Рівно рік тому російські окупанти вчинили черговий злочин – 1 січня вони ракетою знищили музей головнокомандувача УПА Романа Шухевича та пам ятник Степану Бандері у місті Дублянах перед старим корпусом Академії природокористування в якій свого часу навчався Степан Бандера. У результаті музей було повністю розбито і тепер його треба відбудувати практично з нуля. А раз так то потрібні гроші. І, о диво, меценат знайшовся практично одразу, наступного дня. Здавалось би – проблем з відбудовою не буде, і вже скоро назло московитам працюватиме оновлений музей Романа Шухевича.
Але для початку мусимо з ясувати диспозицію. По факту музей Шухевича це є звичайна сільська хата, розташована у селі Білогорща, яке зараз є частиною Львова. Саме тут і прийняв свій останній бій головнокомандувач УПА. Будівля має передусім історичну цінність. З точки зору архітектурно-будівельної не надто складний об єкт. Принаймні відбудова такого будинку за наявності коштів та доброї організації не мала б стати якоюсь великою проблемою для будівельників. А раз так, то вже першого січня цього року в музеї мали б відбутись урочистості з нагоди роковин Степана Бандери – принаймні так було у минулі роки. Але ж ми маємо чудового міського голову Андрія Садового, який здатен поламати всі, навіть найвільніші терміни. Ну, для прикладу, будує він сміттєпереробний завод у Львові. Довго будує, то ділянку шукав, то інвестора, то ділянку знайшов, а інвестор зіскочив з теми. Історія тягнеться вже багато років, і завжди щось стає на перешкоді. Але то сміттєпереробний завод – складні екологічні технології, величезний об єкт, який будується у місті раз на сто років. А тут ми маємо справу із сільською хатиною. Кожен чоловік повинен в своєму житті посадити дерево, виростити дитину та збудувати будинок. З дітьми у Андрія Садового все гаразд – у нього 5 хлопців різного віку, з власним будинком так само все гаразд – його сім я мешкає у чималенькому особняку на Кайзервальді (один з престижних районів Львова), з громадським будинками натомість не все так гаразд – Садовий їх будує нікуди не поспішаючи і ревниво перешкоджаючи запіаритись на цьому кому б то не було, особливо, якщо йдеться про Петра Поррошенка.
Тепер про структуру музею. Шухевича. Оскільки він не є великою установою, то організаційно він входить на правах відділу до складу Львівського історичного музею, який у свою чергу є комунальною установою Львівської обласної ради. Це означає, що вся експозиція, експонати є власністю Львівського історичного музею, і він розпоряджається тим, що є всередині музейних стін. Однак сама будівля, (вочевидь зараз ми говоримо про її залишки) як і сама ділянка є в власності Львівської міської ради. Тобто історичний музей може розпоряджатись тільки експонатами, однак все інше тільки з дозволу міста. Отож на сайті Львівського історичного музею зазначено, що музей зараз не працює, збережені експонати зараз перебувають в безпечному місці, а всі бажаючі можуть долучитись до підтримки відбудови музею, збір проводить БО «Друзі Львівського історичного музею»
Буквально наступного дня після трагедії знайшовся перший меценат – Фонд Петра Порошенка, який виписав чек у 5 млн. грн. на будівництво музею. При цьому кошти виділялись саме музею. І тут треба сказати, що Андрій Садовий страждає на важку форму алергії на все, що робить Петро Порошенко. Це давня історія, але багато років тому, коли Андрій Садовий не міг дати ради сміттєвому скандалу, який виник у місті, Петро Порошенко важко зобидив львівського мера. З того часу у Полтві витекло багато каналізації, однак Садовий так і не спромігся, як я вже казав, збудувати новий сміттєпереробний завод. Однак традиційно у цьому винуватий Порошенко, а Андрій Садовий рік тому знайшов новий спосіб помститися Петру Порошенку, який за той час втратив президентську посаду.
І у Андрія Садового стали всіляко зволікати із згодою на ремонт музею. Точніше на прийом грошей від Порошенка, оскільки вирішили, що піаритись на відбудові музею може винятково Андрій Садовий. Навіть оголосили про власний архітектурний конкурс на відбудову музею. Що цікаво, до журі цього конкурсу не запросили представників історичного музею. А для чого питати музейників що їм потрібно, якщо вже так склалась ситуація. Який музей збудує Андрій Іванович – нехай і за те дякують. Може ж бути як із сміттєпереробним заводом, який він будує досі. Не пройшло і року, але в місті оголосили переможця архітектурного конкурсу львівського архітектора Андрія Лесюка який відомий завдяки Меморіалу пам’яті Героїв Небесної Сотні. Проект виявився з розмахом – сільською хатиною тут не обійдеться – якщо, звісно, вдасться зібрати коштів. Бо нещодавно місто підписало угоду з такою собі ГО «Новий музей» про співпрацю, зокрема місто оголосило про збір коштів на відбудову музею Шухевича – 40 млн. грн. Чесно кажучи я не знаю, який музей планує будувати Андрій Садовий, однак вартість нових котеджних будиночків у Білогорщі – 5, максимум 6 млн. грн. (площа 250 квадратів) Тобто на що буде витрачено 35-34 млн грн. не зовсім зрозуміло. Ну і мені стало зрозуміло, чому в Петра Порошенка виділили саме 5 млн грн. на відбудову. Глянули на сайт оголошень про продаж нерухомості, зясували орієнтовну вартість житла в Білогорщі і зрозуміли, що такої суми на відбудову мало б вистачити. Якщо, звісно, не витрачати на якісь інші речі, що не мають стосунку до будівництва. Але минув рік і принцип Садового «Не роблю сам, і не даю іншим» таки діє
Власне кажучи у затягуванні процесу відбудови музею звинуватили львівську мерію і у Фонді Петра Порошенка. Зокрема народний депутат Володимир В ятрович прямо про це заявив в ефірі 5 каналу, мовляв у Садового просто ховаються за балаканиною та паперотворчістю. «Головним артефактом музею є сам будинок, однак його так і не було відновлено, хоча можливість для цього була» — зазначив народний депутат. Більше того, рік тому у Андрія Садового відмовились від допомоги меценатів, однак зараз знову звертаються до львів ян, аби вони допомогли відбудувати музей. Фактично ж навколо невеликого будинку чиниться політична боротьба. А як ви гадаєте, при наявності ресурсу чи можна було відбудувати протягом року сільський будинок, який є музеєм Романа Шухевича, чи Андрій Садовий просто імітує бурхливу діяльність?
