Мабуть одна з головних особливостей цієї війни – тут немає як такого безпечного тилу – навіть у місто, яке знаходиться за тисячу кілометрів від зони бойових дій у будь-який момент може прилетіти чи то ракета чи шахед і поруйнувати відносно мирне життя. Жовква – одне з таких міст на Львівщині, яке до війни цілком гармонійно розвивалось і як центр Жовківської територіальної громади, і як великий туристичний центр Львівщини, куди їхали мандрівники не лише з України, а й з-за кордону. Жовківська громада одна з найбільших на Львівщині, адже її площа 454 км. кв, а населення станом на 2020 рік складало 34667 мешканців і до її складу входить одне місто та 48 сіл. При цьому в самій Жовкві мешкало 13000 людей.
Про це говоримо з нинішнім гостем — міським головою Жовківської ОТГ Олегом Вольським
Пане Олеже, раніше Жовква була районним центром, однак за новим адміністративним поділом ви втратили цей статус, разом з тим ви стали центром чималої громади. Від тих новацій ви більше виграли чи програли?
Вітаю усіх. хто нас дивиться та читає. Ви згадали про наші переваги. Це питання цікаве і багатьох хвилює. Насправді коли Жлвква була районним центром, тоді були зовсім інші повноваження міста та районів. До прикладу до місцевих виборів 2020 року була Жовківська РДА, районна та міська рада. Потім сталося укрупнення районів і Жовква була віднесена до Львівського району. І якщо говорити про міськраду до виборів 2020 року це інші повноваження, відповідальність і навантаження. Жовква мала 13000 населення і міська рада опікувалась тільки ними. По реформі була створена ОТГ, у нас збільшилось населення, доєдналось багато сіл і власне 35000 мешканців зараз, додались повноваження в галузі освіти, медицини, соціальних питань, передано школи, велику районну лікарню, управління соціального захисту. Насправді ми нічого не втратили, а набули нові повноваження та можливості. Змінилась назва району. Я був прихильником децентралізації і вважаю, що змінився район – нічого поганого немає. Громади є на новому рівні, а рівень районів має можливість в майбутньому стати префектами чи як вони будуть називатись. Адже зараз багато повноважень районів є розмитими, переважно все зосереджено в громадах. Але це вже буде по завершенні війни.
Громада має статус міської, однак якщо говорити про склад населення, то вона все ж є переважно сільською, адже більшість мешканців живуть у селах, навіть в доволі невеликих селах. Що міняє ця обставина і наскільки вона суттєва.
У нас справді переважає сільське населення. З 35000 мешканців 21000 живе у селах. Це є місто Жовква як центр громади і 49 навколишніх сіл, з них 14 колишніх сільрад. Також ми створили 14 старостинських округів. У нас збалансована громада, хоча є великі села, а є маленькі. Великий плюс громади — у нас є багато територій для розвитку сільського господарства. У селах розвиваються малі сімейні підприємства, крафтові господарства, розвиваються великі аграрні підприємства, які є у нас на території, які обробляють колишні пустоші. І це збільшує надходження до бюджету, адже це плата за землю, нові робочі місця, розвиток села. Часто такі підприємства через свої БФ долучаються до розвитку сіл. Наприклад днями в Сопошині відкрили на базі бібліотеки молодіжний простір і до нього долучилась компанія, яка там обробляє землю.
Жовква, як королівське місто, навколо якого об єднуються навколишні села, яке приваблює туристів, до якого приїжджають на закупи, продати продукцію. І коли створювалась громада, була дискусія, які села приєднувати. На мою думку, громада створена оптимально. Перевага сіл – це більше можливостей для розвитку територій. Ми в двох селах плануємо ділянки для створення індустріальних парків, закордонних інвестицій. Це можливість розвитку території. Ми, як громада повинні правильно розвивати території. У нас є села де можна створити рекреаційні зони. Ми одні з перших в області затвердили стратегію розвитку, нам допомагала Рада Європи. У ній прописана комплексна можливість розвитку міста та навколищніх сіл. Вірю, що після перемоги інвестиції підуть.
Я називав чисельність населення станом на 2020 рік, з точки зору демографії не такі вже давні цифри, однак за цей час почалась війна, що суттєво напевне змінило демографічну ситуацію. Отож поговоримо про внутрішньо переміщених осіб: скільки їх приїхало, скільки залишилось, що це змінило в Жовкві? А чи багато жовківчан виїхало за межі України?
У нас є приріст населення. Це означає що громада живе, розвивається і в ній хочуть жити. І це те, над чим ми працюємо. Зараз можна говорити про 35500 мешканців. Нещодавно у ВРУ був законопроєкт, що внутрішньопереміщені особи, які переїхали з інших регіонів, вони також є мешканцями громади. У нас було багато ВПО і частина з них залишилась жити в Жовкві та навколишніх селах. Вони від початку були як свої, вони вже мешканці громади. Тішить те, що за час війни дуже мало людей покинули громаду. Навіть люди, які на початку виїхали за кордон, 90% повернулись. Тобто є можливість для самореалізації. За час війни через Жовкву пройшло 5000 ВПО, частьина з них повернулась на деокуповані території, частина виїхала за кордон, але частина, близько 1000 залишилась. Вони тут проживають, діти ходять в школу. Тішить, що наша громада створює умови для розвитку
Якщо уточнити, більшість ВПО залишилась в самій Жовкві, чи в навколишніх селах?
Відсотків 60 залишилось у місті та 40% — в селах.
Так чи інакше, Жовква розташована неподалік Львова, і маятникова міграція завжди була притаманною для неї, оскільки чимало жовківчан їздять на роботу до Львова. Як зараз, і як це впиває на мсто.
Жовква має зручне розташування – ми недалеко від Львова та маємо добру інфраструктуру, ми є центром логістики між Львовом і Польщею. Так, багато мешканців працюють у Львові. Є автобусне та залізничне сполучення, багато людей їдуть приватним транспортом. Багато нашої молоді навчається у Львові – відсотків 15-20 мешканців так їздять. Ми створили львівську агломерацію, Жовква була одним із засновників Львівської агломерації, ми повинні розвивати громади навколо Львова, адже багато людей з Пустомит, Городка, Мурованого їздять до Львова, платять там ПДФО і Львів повинен долучатись до розвитку таких громад. Зараз ми говоримо про інфраструктурні, транспортні проєкти. Наприклад я ініціював великі маршрути між Львовом і громадами агломерації, покращити автобусне сполучення. Ми запроєктували в проєкті реконструкції дороги Львів – Рава-Руська, кий буде втілюватись за кошти ЄБРР, суцільну велодоріжку до Львова. Це дуже важливо для розвитку дозвілля, для туризму.
Здається в області, а можливо й в Україні, ніде немає міжміських велодоріжок. Розкажіть про це докладніше
На першій стадії проєкту її не було. Але ми звернулись до ЄБРР, прийняли рішення на сесії трьох громад – Львівської, Куликівської та Жовківської. Бачу, що цей проєкт профінансують, бо це важлива артерія, зокрема і для надання допомоги Україні. Ця велодоріжка посилить розвиток наших громад. У нас, в Жовкві, у жовтні щорічно відбуваються всеукраїнські змагання з велоспорту, є багато наших спортменів, Жовква це так би мовити велостолиця України. Вірю, що збільшиться кількість туристів з часом.
Багато жовківчан зараз служать в ЗСУ, частина, на жаль, повертаються загиблими, частина травмованими. Що робиться в місті для підтримки війстькових та ветеранів війни, які місто має можливості для цього.
Підтримка ЗСУ для нас є пріоритетом, ми постійно їздимо на фронт, возимо нашим жовківчанам мавіки та інше обладнання яке їм потрібно, я це маю за свій особистий пріоритет. Ще з 2014 року. Зараз готуємо чергову поїздку – я планую завезти дрони, які ми закупили. У нас в громаді є програма з підтримки ЗСУ, де по зверненнях підрозділів можемо купувати необхідні речі, як тепловізори, інші необхіжні речі, які дозволено законодавством. Наприклад сьогодні я протягом дня отримав два нових листи від військових частин на мавіки, ми будемо їх купувати. Ця програма є щороку, цього року ми її так само прийняли. У нас є програма, за якою м надаємо військовим субвенційні кошти. Минулого року це було 16 військових частин, які ми підтримали. Найбільше це були дрони, РЕБи, тепловізори та інші речі, які їм потрібні. Ми маємо для підтимки наших військових і різні соціальні програми, і по безкоштовних ліках, і по протезуванню в лікарні. Нещодавно я доручив відділу соціального захисту додати нові програми, бо в цьому є потреба, адже в нашій громаді є багато військових, багато є поранених. На жаль, 81 військовий із громади загинув. Ми також маємо програми з підтримки їх сімей, поранених, для часткової компенсації їх потреб. Я, коли їду на фронт, стараюсь їх підтримати, нагороджуємо їх спеціальними медалями від громади – за мужність. Так робимо щороку. Вони потребують не тільки фізичної, а й душевної підтримки.
Також допомагають наші міста-побратими, вони знають, що нам постійно потрібні автомобілі для фронту. Їх міські голови приїжджають сюди, вони це передають. У нас багато міст-побратимів. Ми є лідерами в Україні по міжнародній співпраці
Бюджет міста за минулий рік, як зміниться на наступний, 2025 рік?.
Бюджет є схожим до минулорічного, зокрема за надходженнями та видатками. Првіоритетними видатками є сфера освіти, у нас є 20 шкіл, 15 дитячих садочків, це так само є пріоритктом для нас. Також пріоритетом є медицина, соціальний захист, культура, допомога ЗСУ. Залишаємо невелику частинку для розвитку інфраструктури, для аварійних ремонтів, для надзвичайних видатків, як резервний фонд. Бюджет має збалансовані видатки. Минулого року нам вдалось виконати бюджет. Так само мало бути і цього року. Є навіть перевиконання бюджету за минулий рік
Зараз чи не головна проблема для тилового міста – енергетика, вимкнення електрики, теплопостачання комунальних установ, зокрема шкіл та дитсадків, альтернативні шляхи забезпечення. Що робите для цього?
Коли почалась війна, ми розуміли, що будуть перебої з електрикою, з енергопостачанням, тому ставили за мету забезпечити наше комунальне господарство, наш водоканал, теплоенерго, критичну інфраструктуру, забезпечити їх альтернативними джерелами живлення. Є допомога наших партнерів з Європи, наприклад USAID проєкт Говерла, з нашими містами-побратимами, завдляки їм першочергово забезпечили наше комунальне гоподарство генераторами, паливом. Це, зокрема, наша лікарня, яка обслуговує також частину Львова, тобто села, які прилягають до нашої громади. Ми забезпечили критичну інфраструктуру генераторами на початку. У нас завжди була вода та тепло, і все е завдяки наявності великих генераторів. Ми зараз працюємо над проєктами по встановленню сонячних батарей, відновлювальної енергетики. В громаді досліджуються вітри, і тому ми будемо мати дослідження з можливості встановлення вітрової електростанції. Перед нашою розмовою в мене був власник одного знайбільших наших підприємств і ми говорили, що поруч з них є велика територія, де можна встановити сонячні батареї. Зараз наша комунальна установа «Інститут розвитку громади», якому я дав доручення знайти нові можливості для розвитку альтернативної енергетики, особливо для потреб комунальних підприємств, як лікарня. Адже генератори потребують дуже багато палива. Ми маємо ділянки де, приміром, можна встановлювати сонячні панелі. У нас дві з трьох котелень є твердопаливними. При цьому ми плануємо з часом і третю котельню перевести на тверде паливо. Нас визнали одним з найенергоефективніших міст України
37:23 Жовква була одним з великих туристичних центрів, зараз напевно кількість туристів суттєво зменшилась. Як це впливає на місто, адже напевно у вас було чимало бізнесів, розрахованих на туристів. Що тепер?
Місту є важко, адже чимало бізнесів були орієнтовані на туристів, це і наші музеї, замок. Однак якась частина туристів все одно приїжджає. Був період до Ковіду, то було 40000 туристів протягом року, внаслідок Ковіду їх кількість суттєво скоротилась. Потім була війна, 2021 року було 15 000 туристів, у 2022 році – 8 тисяч за рік. У 2023 році було невелике зростання до 14 000. Минулого року було 12000 туристів. Найбільге вплинула війна, адже мали багато туристів з Польщі. Але тепер зросла кількість туристів з інших регіонів України. Тішить те, що центр міста розвивається. Прготягом останнього року відкрилось кілька нових закладів харчування. Зараз приймаємо небагато туристів, але в майбутньому сподіваємось на їх приріст. Розробляємо нові маршрути, нові експозиції, маємо чудовий музей в Ратуші, маємо чудові експозиції з Жовківському замку. Нещодавно відкрили міні-тактильну споруду жовкви де використано шрифт Брайля, тож тепер незнячі люди можуть наочно уявити як виглядає Жовква, дізнатись про нашу історію.
Розмовляв Олександр Сирцов
Відеоверсію можна подивитись тут: https://www.youtube.com/watch?v=-jy3ap-hiuY