Технічно Львівський аеропорт відкрити можна хоч зараз, вся його інфраструктура готова до роботи, однак забезпечити безпеку його роботу – це чимала проблема, яку практично неможливо вирішити, гарантувавши безпеку польотів. Та й питання економічної доцільності відкриття аеропорту у нинішніх умовах є великою проблемою – про це заявив авіаексперт Валерій Романенко — повідомляє
Про таку можливість говорять в самому аеропорту. Також про необхідність відкриття Львівського аеропорту імені Данила Галицького під час війни говорить і міський голова Львова Андрій Садовий, зазначаючи, що бодай один аеропорт під час війни повинен працювати. Звісно, що ним мав би бути Львівський аеропорт, оскільки він здатен приймати великі борти і знаходиться найближче до кордону. За його словами безпека польотів -ї- це клопіт військових.
Що важливо – в аеропорту вже розробили спеціальну інструкцію з евакуації пасажирів у випадку надзвичайної ситуації з літаком, також там проводять постійні тренування.
На думку авіаційного експерта Валерія Романенка, така інструкція та постійні тренування -ї- це добре, однак вони не дають відповіді на головне питання – а як воно буде в разі реальної небезпеки? Адже саме це є головним, а не інструкція, розроблена на основі теорії.
При цьому йдеться не лише про реальні удари по самому летовищу, а й про будь-яку тривогу, яку оголошують при кожному злеті російського МіГ-31К. Це означає, що якщо в цей момент до Львівського аеропорта підлітає літак, то він повинен терміново розвернутись до найближчого летовища за кордоном, в нашому випадку це може бути Люблін або Ряшів. Сідати у Львові в такому випадку категорично не можна. При цьому треба враховувати, що момент злету-посадку для літака навіть сам по собі є найскладнішим.
Друга проблема, яка гіпотетично може виникнути у літаку, якщо він здійснив аварійну посадку – це евакуація, адже за правилами пасажири повинні покинути борт за 90 секунд. Однак це за умови, що вдалось активувати всі надувні трапи, які є в літаку. Проблемою є не лише термінове встановлення таких трапів, а й їх згортання, яке може зайняти кілька годин, тобто це затримка вже наступного рейсу. І це за умови, що не буде повторної тривоги.
Але це не єдина проблема з евакуацією пасажирів. Справа у тому, що Львівський аеропорт розрахований на прийом літаків типу Boeing 737 чи Airbus 320, які перевозять близько 200 пасажирів за рейс. Оскільки пасажири це люди різного віку та спортивної підготовки, то процес цей займе в кращому разі 10 хвилин, після чого їм ще треба потрапити в бомбосховище. Навіть якщо до кожного виходу з літака підігнати трапи, то вчасно вивести людей у разі баллістики є нереально – говорить Валерій Романенко. Підльотний час «Кинджалів» до Львова – 10-12 хвилин, тож тут питання до адміністрації аеропорта – чи здатні вони забезпечити таку швидку евакуацію?
Однак є питання не лише до забезпечення безпеки польотів до Львова, а й суто економічні – чи знайдеться така кількість пасажирів та авіакомпаній, які готові ризикувати власним життям, життям екіпажів та дороговартісною технікою заради доволі ілюзорної економії часу?
На думку Валерія Романенка, якщо такий дозвіл і ьуде, то навряд чи буде великий потік пасажирів. А значить потреби в додатковому персоналі аеропорту теж не буде. За словами Валерія Романенка, перевагою Львівського аеропорту є те, що набравши висоту 100-150 метрів літак перлебуватиме у 100% безпеці від ворожого ураження. Однак проблема є у тому, як ці 100 метрів висоти набрати.
Звісно, біля летовища потрібно буде розмістити як комплекс Patriot для захисту від балістики, так і мінімально один ЗРК середньої дальності, який би прикривали його від крилатих ракет і “шахедів”. Але нагадаю, що жоден ЗРК не гарантує стовідсоткове ураження ворожих повітряних цілей”, – пояснює Валерій Романенко.
Ще одна проблема – небезпечно «світити» у відкритому доступі розклад польотів, адже в такому разі ворогу навіть не треба буде докладати жодних зусиль – вся необхідна для нього інформація є у вільному доступі в інтернеті. При цьому росіянам навіть не конче обстрілювати сам аеропорт – достатньо підняти в повітря на деякий час Міг-31, і це вже дозволить зірвати відправку рейсу. Приміром, посадку літака заплановано на 15-00. За 15 хвилин до того московити підіймають свій винищувач, і пасажирський літак змушений йти на запасний аеродром у Польщу. І так кілька разів на день. За початку в іншому аеропорту доведеться платити додатково, для авіакомпанії це суцільні збитки.
Для львівського летовища, з точки зору екномічної, треба виконувати хоча б 10 рейсів на день. Оскільки московити здатні організувати проблеми практично для кожного рейсу, який у підсумку не зможе здійснити посадку-висадку у Львові, то ця ідея більше подібна на авантюру. Єдиний варіант – домовленість з московитами, що ми не стріляємо по їхніх аеропортах, а вони по наших, однак це більше вхоже на конспірологію.