Марко Безручко (1883–1944) — одна з ключових постатей української військової історії початку ХХ століття. Він проявив себе як блискучий стратег і організатор, очолюючи штаб Корпусу Січових Стрільців, а згодом став начальником штабу Армії Української Народної Республіки (УНР).
Безручко був відомий своєю дисципліною, глибоким тактичним мисленням і здатністю ефективно координувати війська в надскладних умовах. Його діяльність охоплювала організацію оборони ключових міст, підготовку військових кадрів та формування структур армії, здатних протистояти більш потужним противникам.
Особливо значущими були його дії у боях за Київ та Харків, де він демонстрував стратегічну гнучкість і уміння мобілізувати війська навіть у критичній ситуації. Його приклад служить символом відданості Україні та готовності боронити незалежність у найважчі часи.
Безручко також підтримував тісні зв’язки з політичним керівництвом, впливаючи на прийняття ключових рішень щодо організації оборони та бойових операцій. Його внесок у формування української армії та розвиток військової науки важко переоцінити.
📅 Народився: 1883 р.
📅 Помер: 1944 р.
Спадщина: Марко Безручко залишив по собі не лише військові здобутки, а й приклад відданості, стратегії та мужності, яким варто слідувати сучасним українцям.