Дата народження: 12 листопада 1929 р., село Витвиця (тепер Калуський район, Івано‑Франківська область)
Дата смерті: 20 вересня 1991 р., м. Моршин, Львівська область.
Хто він?
Зеновій Михайлович Красівський — український поет, літератор, правозахисник, політв’язень радянського режиму.
Його родина була піддана репресіям: виселення в Казахстан, сам він — втеча, нелегальність, поранення, арешти.
У 1960‑х він брав участь у створенні нелегальної організації Український національний фронт (УНФ) і редактував підпільний журнал «Воля і Батьківщина».
Провів понад 20 років у неволі: тюрми, табори, психлікарні. Незважаючи на це, творив — поезії, роман «Байда», збірки віршів.
Його слова: «Наш ворог — то є ворог історичний: Росія… Мусимо усвідомити, що наш порятунок — у нашій любові до нашого народу, мови, звичаїв».
Чому він важливий?
- Символ незламності й гідності української людини під тоталітарним режимом.
- Приклад того, як любов до рідного краю та мовної культури — це не абстракція, а конкретний вибір і дії.
- Його творчість і життєвий шлях надихають сучасне покоління на боротьбу за свободу й гідність.
Пам’ять про нього:
- У місті Моршин встановлено пам’ятник Красівському.
- Посмертно нагороджений орденом «За мужність» І ступеня.
«Досить рано я дійшов істини, що не в перемозі суть людського щастя, а в жертовності задля ідеї». — Зеновій Красівський